Створення інклюзивного простору - це не тільки навчання особливих дітей в навчальних закладах, а, насамперед, створення комфортних умов для отримання освітніх послуг, як на початковій ланці, так і на усіх подальших навчальних етапах: садочки, школи, коледжі й університети. Сьогодні мова піде про молодшу шкільну ланку надання освітніх послуг - молодша школа.

Основна функція ресурсної кімнати

     У процесі роботи з учнями молодшого шкільного віку, які мають особливі освітні потреби, першим кроком у навчальному закладі є створення комфортного простору для соціалізації та адаптації до навчального процесу. Виходячи із зони комфорту, яку діти мають в рідних стінах домівки, і потрапляючи в нову психотравматуючу ситуацію, де відсутні близькі люди, вони отримують психотравму, пов’язану з освоєнням нового простору і нових рамок. Для зменшення психоемоційної напруги і для легшої адаптації рекомендовано створювати комфортні умови для переходу від ігрової діяльності до навчальної. Одним із найкращих методів соціалізації є створення ресурсних кімнат в молодшій школі.

     До створення такої кімнати потрібно підійти з розумінням: для чого вона потрібна та що є основною функцією використання робочого простору, який умовно можна поділити на сектори.

     Основною функцією ресурсної кімнати є збереження психоемоційного стану учнів з різними нозологіями та школярами без особливих освітніх потреб і створення у такій групі позитивного мікроклімату.

Зонування ресурсної кімнати

     Умовно ресурсну кімнату можна поділити на зони: навчальну, ігрову або зону відпочинку, куток сенсорної розрядки.

     Навчальна зона містить робоче місце вчителя та індивідуальне місце учня. Якщо це учень з особливими освітніми потребами, то місце має бути облаштоване до вимоги нормативних актів робочої зони такої дитини. Якщо потрібно, також організовують зону асистента, яка не повинна складати дискомфорту для інших учасників навчального процесу. 

     Використання професійного обладнання і відповідних меблів збережуть простір та забезпечать його ергономічність, а використовувані інструменти та засоби повинні бути багатофункціональними та екологічними.

     Навчальні парти, за якими більшість часу знаходяться діти, повинні бути регульованими і підлаштовуватись індивідуально під кожного учня. Це має вагомий вплив на збереження опорно-рухової системи та створює умови для правильного формування скелета і м’язової системи. 

     Освітлення теж відіграє не останню роль у сприйнятті навчального матеріалу і впливає на психоемоційний стан учня. Підлаштувати загальне освітлення під всіх учасників навчального процесу неможливо. Тому використання освітлювального інструментарію повинне бути безпечним і профілактичним для учнів. Збереження зорових аналізаторів відіграє неабияку роль у житті людини, особливо в молодшому шкільному віці, в період підвищеної чуттєвості до зовнішніх подразників. Профілактичні засоби є основою збереження функції зору.

     У  час високого розвитку комп’ютерних технологій різноманітні гаджети стали невід'ємною складовою нашого повсякдення. Застосовуючи мультимедійне та інтерактивне обладнання у роботі з учнями, можна зробити заняття не тільки яскравим, а й ефективним та продуктивним. Навчальний процес з використанням інформаційних технологій пожвавлює навчальний процес, розвиває логіку та мислення, підвищує зацікавленість і мотивацію.

     Знання, донесені дітям в зоні навчального і фізичного комфорту, надовго запам’ятаються,

а психологічне здоров'я буде збережене!

     Ігрова зона або зона відпочинку в молодшому шкільному віці є однією з важливих ланок для збереження психологічного здоров’я. По можливості, за умови достатньої наявності простору, її можна поділити на декілька центрів діяльності:

- пізнавальний,

- художньо-творчий,

- ігровий.

У вільний від навчання час учень зможе проявитись у цікавому для нього середовищі. Для наповнення простору варто використовувати екологічний, багатофункціональний, безпечний інструментарій та навчальні засоби. 

     Пізнавальний центр діяльності створюється для релаксації, переходу від навчальної до ігрової ролі, що є важливим у молодшому шкільному віці. Для організації та наповнення такого простору зручно і практично використовувати спеціальні стелажі з цікавою літературою, настільними іграми, пазлами, іграми на логіку і розвиток мислення, мольберти підлогові з магнітною дошкою.

   Художньо-творчий центр діяльності доцільно наповнити настільними або настінними мольбертами та магнітними дошками, наборами для творчості, водяними розмальовками, наборами для моделювання і гравірування. Усі ці засоби знімають психоемоційне навантаження після навчального процесу і мають арт-терапевтичний ефект.

     Ігровий центр діяльності - важливий простір ресурсної кімнати, у якому варто також передбачити:

- умови для пісочної терапії,

- сухий басейн з підсвіткою та кульками,

- пуфи різних форм та кольорів,

- спеціальні тренажери.

     Куток сенсорної розрядки бажано облаштувати в окремій кімнаті або ж утворити зонуванням в рамках існуючого приміщення. Ця територія може використовуватись двояко:

- для стабілізації психологічного стану учнів,

- для консультаційної і корекційної роботи психолога.

     Правильна організація простору ресурсної кімнати та її комплектація якісним обладнанням сприяє ефективним заняттям та забезпечує позитивну психологічну атмосферу для дітей і педагогічного колективу. 

     

Калінчук Алла Борисівна,

практичний психолог Комунальної соціально-реабілітаційної установи «Вище професійне училище-інтернат», м.Житомир

Віце-президент Української Асоціації Психосоматики репродуктивної Перинатальної Психології (УАПРПП).